Презентація плетіння "ГЕРДАНУ"
Роки пролітають, мов осіннє листя,
Вже моя матуся із життя пішла,
та беру до
рук я зоряне намисто
і перед очима, мама молода.
Звала пацирками дрібні бісеринки
там, де народилась - діалект такий,
і мене, малу ще, донечку - Іринку
справі научала зовсім нелегкій.
Мамину науку, дорогу скарбничку,
в подумках і в серці свято бережу,
як до краю дійде ниточка життєва…
донькам, бісеринки, в спадок залишу.
(Ірина Павлюкова)
Мені, поталанило
пізнати цей вид декоративно-прикладного мистецтва від моєї мами – Прокопович
Василини Никифорівни. Її родові корені походять з Чернівецької області. Ця наука, не була запланованою, а вийшла сама
по собі. Пригадую, мама носила на шиї коротку, рясну ( 10 -15 низок) прикрасу з дрібних намистинок.
Звала вона цю прикрасу - «силянка» , а
самі намистинки – «пацірки». Мені, малій дівчинці дуже хотілося мати хоча б
один разок тієї «силянки», але мама дуже дорожила нею і мабуть не тільки тому,
що це була єдина цінна річ в її гардеробі із прикрас, а по тій причині, що вона
нагадувала їй про свій рідний край –
Буковину. Та речі, не
вічні. Було мені на той час приблизно 13-14 років. Вийшло так, що з часом
порвалася одна ниточка маминої «силянки». На разі хочеться згадати народну
мудрість: «Нема лиха, без добра» .
Саме тоді вона покликала мене зібрати ті
«пацірки», а ще попросила принести шкільну лінійку , ніж.і нитки. Ножем, мама
зробила зарізи на обох кінцях лінійки, потім туго обвила лінійку нитками так,
щоб проходили через ці зарізи, до крайньої, прив’язала нитку з голкою, нанизала
сім намистинок. Я, дуже уважно
слідкувала за маминими вправними руками, то ж побачивши візерунок, який
вимальовувався на очах, взяла з її рук той нехитрий пристрій і продовжила
роботу. Вийшла гарна смужка мережаного намиста
шириною 1.5 см. Мама розповіла, що цей виріб зветься гердан, і процес
роботи , дуже схожий з ткацьким, тільки роль станка - виконує лінійка, роль
човника - голка, а головний матеріал – пацірки (бісер). Якими бувають ґердани
за різновидом, мама розповідала усно, подібно показувала на собі і я, бачила ті
ґердани в уяві. Згодом, будучи студенткою, ту прикрасу, смужечку-герданчик я,
подарувала своїй подрузі. Вже через роки, при спілкуванні по телефону, вона
сказала, що береже його й досі….
Це надихнуло мене до справи виготовлення герданів. Пригадалася мамина
наука, знадобився той один-єдиний урок практикум. Знайшовся час для роботи,
спогадів, роздумів, задоволення від зайняття рукоділлям. А головне -з’явилося
бажання започаткувати на Вільнянщині цей чудовий вид ужитково-прикладного мистецтва плетіння герданів,
аби навчити інших .
Ваза з пляшки своїми руками
Напевно у багатьох вдома стоять порожні пляшки, які не викидаються з різних причин. Для того, щоб вони не стояли без діла я пропоную вам варіант того, як можна їх прикрасити і перетворити в деталь інтер'єру. Як правило, для створення ваз в обмотці з шпагату беруть високі, завужені пляшки з-під соку, скляні банки, пластикову тару. Дуже добре підходять ємності для сипучих продуктів. Одним словом, все, у що потім можна поставити квіти. Найчастіше рукодільниці вибирають ємності округлої форми - їх простіше обмотувати. Але якщо пристосуватися, то з прямокутної посудини виходять навіть більш оригінальні вази.
В'язання м'якої іграшки гачком
Сьогодні в'язані іграшки стали дуже популярними. Так
як м'які іграшки в моді дуже давно і коштують дуже дорого, зробити її самої
набагато вигідніше і краще.
Технологія виготовлення іграшки настільки проста, що
нею може опанувати будь-хто, а матеріали та інструменти знайдуться в будь-якому
будинку. Процес створення іграшок дуже цікавий і захоплюючий
Ця
справа буде гарним подарунком - сюрпризом для дитини або дорослої людини.
Нам знадобиться:
· Нитки
· Гачок
· Синдепон для наповнення деталей
· Очі (продаються в магазинах для рукоділля)
· Клей «Момент-кристал»
Немає коментарів:
Дописати коментар