Наша адреса: 70005, Запорізька область, Вільнянський район, с.Нововасилівка, вул. Центральна, 19-А

Творча майстерня Павлюкової І.П.

                                         Презентація  плетіння  "ГЕРДАНУ"
Роки пролітають, мов осіннє листя,
Вже моя матуся із життя пішла,
та беру  до рук я зоряне намисто
і перед очима, мама молода.
Звала пацирками дрібні бісеринки
там, де народилась - діалект такий,
і мене, малу ще, донечку - Іринку
справі научала зовсім нелегкій.
Мамину науку, дорогу скарбничку,
в подумках і в серці свято бережу,
як до краю дійде ниточка життєва…
донькам, бісеринки, в спадок залишу.
                                           (Ірина Павлюкова)
ҐЕРДА́Н  - узагальнена назва жіночих та чоловічих прикрас з дрібного намиста, бісеру й стеклярусу. Відомі у багатьох країнах світу (Мистецтво виготовлення прикрас з дрібних. намистинок, бісеру й стеклярусу, нанизування – один із давніх видів нар. декоративно.-ужиткового . мистецтва. Основний матеріал для виготовлення прикрас – бісер – штучна перлина, бусер – у множині) – дрібні круглі та багатогранні, трохи сплющені намистинки з глухого (непрозорого) або прозорого скла.    В Україні прикраси з бісеру поширені у західних областях - Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій, частково у Тернопільській, Хмельницькій, Житомирській. 

Мені, поталанило пізнати цей вид декоративно-прикладного мистецтва від моєї мами – Прокопович Василини Никифорівни. Її родові корені походять з  Чернівецької області.  Ця наука, не була запланованою, а вийшла сама по собі. Пригадую, мама носила на шиї коротку, рясну  ( 10 -15 низок) прикрасу з дрібних намистинок. Звала вона цю прикрасу -  «силянка» , а самі намистинки – «пацірки». Мені, малій дівчинці дуже хотілося мати хоча б один разок тієї «силянки», але мама дуже дорожила нею і мабуть не тільки тому, що це була єдина цінна річ в її гардеробі із прикрас, а по тій причині, що вона нагадувала їй про свій  рідний край – Буковину. Та речі, не вічні. Було мені на той час приблизно 13-14 років. Вийшло так, що з часом порвалася одна ниточка маминої «силянки». На разі хочеться згадати народну мудрість: «Нема лиха, без добра» .
Саме тоді вона покликала мене зібрати ті «пацірки», а ще попросила принести шкільну лінійку , ніж.і нитки. Ножем, мама зробила зарізи на обох кінцях лінійки, потім туго обвила лінійку нитками так, щоб проходили через ці зарізи, до крайньої, прив’язала нитку з голкою, нанизала сім  намистинок. Я, дуже уважно слідкувала за маминими вправними руками, то ж побачивши візерунок, який вимальовувався на очах, взяла з її рук той нехитрий пристрій і продовжила роботу. Вийшла гарна смужка мережаного намиста  шириною 1.5 см. Мама розповіла, що цей виріб зветься гердан, і процес роботи , дуже схожий з ткацьким, тільки роль станка - виконує лінійка, роль човника - голка, а головний матеріал – пацірки (бісер). Якими бувають ґердани за різновидом, мама розповідала усно, подібно показувала на собі і я, бачила ті ґердани в уяві. Згодом, будучи студенткою, ту прикрасу, смужечку-герданчик я, подарувала своїй подрузі. Вже через роки, при спілкуванні по телефону, вона сказала, що береже його й досі….

    
Це надихнуло мене до справи  виготовлення герданів. Пригадалася мамина наука, знадобився той один-єдиний урок практикум. Знайшовся час для роботи, спогадів, роздумів, задоволення від зайняття рукоділлям. А головне -з’явилося бажання започаткувати на Вільнянщині цей чудовий  вид ужитково-прикладного мистецтва плетіння герданів, аби навчити інших .
                                                                                                            
Ваза з пляшки своїми руками




Напевно у багатьох вдома стоять порожні пляшки, які не викидаються з різних причин. Для того, щоб вони не стояли без діла я пропоную вам варіант того, як можна їх прикрасити і перетворити в деталь інтер'єру. Як правило, для створення ваз в обмотці з шпагату беруть високі, завужені пляшки з-під соку, скляні банки, пластикову тару. Дуже добре підходять ємності для сипучих продуктів. Одним словом, все, у що потім можна поставити квіти. Найчастіше рукодільниці вибирають ємності округлої форми - їх простіше обмотувати. Але якщо пристосуватися, то з прямокутної посудини виходять навіть більш оригінальні вази.

 

 

 

 

В'язання м'якої іграшки гачком
Сьогодні в'язані іграшки стали дуже популярними. Так як м'які іграшки в моді дуже давно і коштують дуже дорого, зробити її самої набагато вигідніше і краще.
Технологія виготовлення іграшки настільки проста, що нею може опанувати будь-хто, а матеріали та інструменти знайдуться в будь-якому будинку. Процес створення іграшок дуже цікавий і захоплюючий
Ця справа буде гарним подарунком - сюрпризом для дитини або дорослої людини.
Нам знадобиться:
· Нитки
· Гачок
· Синдепон для наповнення деталей
· Очі (продаються в магазинах для рукоділля)
· Клей «Момент-кристал»
                                           




Немає коментарів:

Дописати коментар