Деякий час після війни село Нововасилівка було центральною садибою колгоспу
ім. Ілліча. На території села був сільський клуб, розмістився він в приміщенні
конюшні, яку відібрали в колишнього куркуля Горбаня. Поряд було збудовано велике приміщення, в якому була колгоспна
контора, а в другій половині, сільська
бібліотека. Після війни діти села Нововасилівки ходили до школи в сусіднє село
Поди, там була семирічна школа. Та колгосп відбудував школу, і вже в 1961 році
учні сіли за парти Нововасилівської
восьмирічної школи. В 1967 році, в будинку Тименко Є. відкрили медпункт. З 1960
року колгосп став стрімко розвиватись, а з тим
на очах мінялося і село, бо саме
в Нововасилівці будувалися тваринницькі комплекси, ферми, цех по приготуванню
переробки кормів для великої рогатої худоби. В 1970 році збудували новий
механізований тік. Колишню контору колгоспу перенесли в нове приміщення в село Павлівка, а в колишньому, відкрили магазин. В
1973 році колгосп почав будувати будинки для працівників сільського
господарства по вулиці Першотравневій, а згодом пізніше за період з1976-г по
1984 рік було здано в експлуатацію ще 35 колгоспних будинків по вулиці
Центральній, одночасно проклали асфальтну дорогу. Люди їхали в село за потребою
в ньому робочих рук. Великою спорудою і справжньою прикрасою села, став новий
Будинок культури, який відкрив свої двері в 1988 році. В новому закладі
демонстрували кіно, на сцені виступали самодіяльні та заслужені колективи
художньої самодіяльності, ставились театральні вистави. Відведений зал під
урочисті обряди шлюбу, бібліотеку, гурткові кімнати, фойє. В тому ж 1988 році
здали в експлуатацію і спортивний зал. В 1990 році покрили територію тракторної
бригади асфальтом та збудували нову майстерню технічного обслуговування
сільськогосподарської техніки. Колгосп на той час вважався успішним мільйонером, то ж разом з розвитком сільського господарства росло й процвітало
село.
Немає коментарів:
Дописати коментар